Чорний Черемош.
Більшість Чорного Черемошу протікає Верховинським районом Івано-Франківської області. До річки від обласного центру можна дістатися за дві години автомобілем дорогою Івано-Франківськ – Надвірна – Яремча – Ворохта – село Ільці – село Красник.
«Популярність» Чорного Черемошу.
Своєю «популярністю» Чорний Черемош завдячує кільком факторам.
По-перше, річка живиться снігом із передгір’я Чорногорського хребта – найвищого гірського хребта України. Це зумовлює більший, ніж в інших річках Карпат, весняний (і навіть літній) рівень води та тривалий період повені. В середньому, високий рівень води на Черемоші тримається з початку квітня до середини-кінця травня. Але і в період низької літньої води метал по Черемошу в принципі можливий.
По-друге, до річки досить зручно добиратися автотранспортом, а вздовж самого русла йде непогана асфальтована дорога.
По-третє – долина Черемоша не надто щільно заселена, має багато вільних галявин по берегах, що дозволяють зручно розташувати табір.
Ключова, найцікавіша і найскладніша ділянка річки – між селами Зелене та Красник. На цих десяти кілометрах знаходяться основні, найскладніші та найвідоміші пороги Чорного Черемошу: Дземброня, Біла Кобила, Гучок, Гук. Тут річка майже безупинно піниться і тече з великою швидкістю.
За Чорним Черемошем у період високої води можна здійснювати сплав на будь-якому плавзасобі (катамара, каяк, рафт), і кожен обраний варіант буде по-своєму цікавим. Туристам на катамаранах чи рафтах доведеться уникати небезпечних ділянок, де річка з усією силою кидає плавзасіб на високі камені, маневрувати, намагаючись потрапити у «ворота», утворені надводним та підводним камінням.
Сплав річкою з низькою водою можливий, швидше за все, тільки на каяках.
Прут.
Прут, напевно, друга за популярністю серед туристів-водників карпатська річка. В умовах високої води ця річка стає іноді дуже складною та успішне її проходження робить честь будь-кому. Ось тільки шкода, що рівень води в Прут дуже примхливий і непередбачуваний.
Цікава для сплаву в умовах середньої чи високої води ділянка річки від Ворохти у Яремчі завдовжки приблизно 30 кілометрів. Тут зустрічаються різні пороги середньої складності, серед яких можна виділити триступінчасті наприкінці Ворохти, Водоспадний біля села Микуличин, Косий між Микуличиним та Яремчею. Але найскладніше місце річки – Яремчанський каньйон завдовжки майже два кілометри, що починається у Яремчі коло турбази «Гуцульщина» на правому березі та закінчується за 200-300 метрів після водоспаду Пробій біля автомобільного мосту через річку. Каньйон змушує майже без зупинки, з короткими перервами, долати досить складні пороги, зокрема Прикарпатський, притиск Довбуша і, звичайно, сам водоспад. Слід зазначити, що за низької води сплав по каньйону важкий через міліни, а за високої – дуже небезпечний. А від проходження водоспаду варто утриматися за будь-якого рівня води.
Яремчанський каньйон за високої води стає місцем, важким для каякера. Високі зливи, косі хаотичні хвилі та бочки, необхідність постійного маневрування вимагають «викладатися на всі сто» у боротьбі з річкою. Веслярам рафтів та катамаранів трохи легше, але і їм потрібно бути гранично уважними та обережними. Особлива увага потрібна при підході до водоспаду. У екіпажів суден є буквально 50 метрів для причалювання до берега річки, щоб не потрапити у водоспад.






