Справжній зимовий похід у гори – це пробивання стежки в снігу, важкий рюкзак, мороз і вітер, короткий день, розбивка табору в некомфортних умовах.
Але не лякайтеся – якщо ви пішли в подорож зі справжніми друзями, то все це здасться не таким вже неприємним, а ви побачите чудові краєвиди, сонячний ранок та місячні ночі. Завжди знайдеться хтось, хто розвантажить ваш рюкзак, якщо йому легше мовиться, поділиться одягом, якщо ви замерзли, закриє від вітру, 
допоможе розбити табір, принести дров, зварити смачну вечерю і вже тоді – цікаво, змістовно і, можливо, з піснею провести вечір. Тому, збираючись взимку в гори, дуже серйозно поставтеся до підбору команди. Потім уважно сплануйте маршрут і подбайте про спорядження.
Команда
Рекомендований склад команди для зимового походу – мінімум три-чотири особи. Буває й менше (навіть сольні походи), але це вже виняток, який передбачає особливу підготовленість та великий досвід. При значному сніговому покриві бажано, щоби група складалася з 6-10 осіб – тоді легше пробивати стежку. 
Учасники повинні бути достатньо загартовані, фізично та морально підготовлені. Складність маршруту має відповідати досвіду туристів, особливо керівника. Багато означає дисципліна у групі, взаємодопомога та взаємоповага.
Бажано, щоб жінок у складі групи було трохи більше третини. Це не дискримінація. Справа в тому, що пробивати стежку в глибокому снігу, нести групове спорядження, тягати колоди, колоти на дрова, розпалювати піч – чоловіча робота.
Маршрут
Вибираючи маршрут для зимової подорожі, ви повинні врахувати декілька основних моментів. Насамперед – тривалість походу. Можливі 
Шляхи відступу у разі, якщо щось станеться. Гірські походи умовно можна поділити на два типи. Перший – «радіальний»з проживанням на облаштованій базі (приватний сектор, колиба тощо) … Другий – «лінійний», коли продовольство, житло, одяг у вас за плечима, і ви ні від кого не залежите.
Добре було б, якби влітку чи у розпал весни ви пройшли певні ділянки майбутнього зимового маршруту, а ще краще – весь шлях. Так ви будете краще орієнтуватися і можливість заблукати зменшиться. Складні чи незнайомі частини колії слід залишити на другу половину подорожі. Тоді вже й рюкзаки легені, і організм адаптований до фізичних навантажень, і почуття шляху з’являється.
При плануванні маршруту вдома варто врахувати, що стежки та дороги взимку помітні, тому їх важко, а часом просто неможливо ідентифікувати. І тут допоміг би GPS.
Кілька порад:
– Шкіряне взуття необхідно заздалегідь просочити жиром або іншою водовідштовхувальною сумішшю;
– На ніч взуття ховайте в спальний мішок, інакше до ранку воно замерзне.
Вперше рекомендуємо вам піти в похід з досвідченими людьми, в похід для новачків, де все продумано до найдрібніших дрібниць. Вдалого активного відпочинку!!!
